Експертно-аналітичний центр «Оптіма» (засновник якого ВБФ «Мрії збуваються») провів конференцію «Управління державним боргом України: виклики, загрози та шляхи їх подолання», яку в ЗМІ вже назвали першою за останні роки експертною оцінкою державного боргу України.

Серед спікерів конференції були: Член Ради НБУ 2014-2015 років, засновник Експертно-аналітичного центру “Оптіма” Віталій Ломакович,  Доктор економічних наук, професор, головний науковий співробітник Інституту Катона (Вашингтон, США) Андрій Ілларіонов, Доктор економічних наук, запрошений дослідник The Vienna Institute for International Economic Studies 2016-2017 рр. Тетяна Богдан, Доктор економічних наук, професор, завідувач сектору інституційної економіки Інституту економіки і прогнозування НАН України  Олег Яременко, Ph.D (Economics), Керуючий партнер “Capital Times”, автор відомих книг на тему інвестицій та фінансових ринків Ерік Найман, Кандидат економічних наук, головний радник Голови Правління ПАТ «Укрексімбанк”, державний службовець 1-го рангу, представник України на переговорах з урегулювання боргу СРСР з Паризьким та Лондонським клубами кредиторів 1992-1994 рр. Борис Соболєв.

 Модератор заходу – Тетяна Унковська, доктор економічних наук, Директор Експертно-аналітичного центру “Оптіма”, зазначила, що в Україні існує прірва між органами державного управління та інтелектуалами, фахівцями своєї справи. Тому ця конференція – це початок зміни ситуації, адже в довгостроковій перспективі завданням заходу є не лише визначити причину проблеми та її глибину, але окреслити кроки, які мав би здійснити уряд України, щоб зупинити загрозливі тенденції критичного збільшення державного (і гарантованого державою) боргу.

Найбільшим зовнішнім кредитором України є Міжнародний валютний фонд (МВФ). У структурі державного боргу його частка – близько 20%. «Фактично нові кредити МВФ  йдуть на рефінансування раніше виданих траншів з невеликим часовим лагом. У 2017 р. це ще 430 млн. дол. А динаміка виплат на 2018 рік – 1,7 млрд. дол., а 2019 – 1,318 млрд. дол.», – зазначив Віталій Ломакович.

За його словами, у Меморандумі МВФ від 2016 року про співпрацю з Україною основним параметром для монетарної політики НБУ чітко встановлено монетарну базу та жорстко зафіксовано максимальні значення цього параметру поквартально з 2016 по 2020 рр. з прив’язкою до конкретних сум. Тим самим обмежено можливість НБУ стимулювати економічне зростання країни через кредитний механізм банківської системи, нарощувати монетизацію ВВП. Через це реальний сектор відчуває дефіцит кредитного ресурсу сьогодні, а в комплексі з депозитними сертифікатами НБУ, через які регулятор адсорбує ліквідність, спостерігаємо відсутність доступного кредитного ресурсу для зростання економіки по прийнятних ставках у національній валюті. У Меморандумі передбачено ще 2 цільових параметра через встановлення нижньої та верхньої межі – це Чисті міжнародні резерви та Чисті внутрішні активи. Обмеженням значення ЧВА  МВФ остаточно поховав незалежність НБУ у внутрішній монетарній політиці.

 «Україна, на жаль, перетворюється з суб’єкта в об’єкт міжнародного  права, включно з зовнішніми запозиченнями. Це безпосередньо впливає на рівень Національної безпеки України та суверенітет держави. Фондовий індекс S&P попереджає, що якщо українська влада не виконає приписів МВФ і не отримає черговий транш, суверенний рейтинг країни буде переглянутий у бік зниження», – підсумував Віталій Ломакович.

І як зазначили спікери конференції, у ТОП-5 світових боржників перебувають одні з найуспішніших країн світу:

• США з державним боргом 20 трильйонів доларів;
• Японія (11,8 трлн доларів);
• Китай (4,9 трлн доларів);
• Італія (2,4 трлн доларів);
• Франція (2,4 трлн доларів).

Український борг – приблизно 77 млрд доларів, але експерти зазначили, що потрібно брати до уваги насамперед «якість боргу».  «Дуже важливий показник – співвідношення розміру боргу та ВВП. І за цим показником Україна давно перевищила критичну позначку. Наші 77 млрд. доларів боргу – це близько 81% ВВП. А відповідно до методології МВФ та Бюджетного кодексу України, критична межа розташована на рівні 60%», – наголосив Віталій Ломакович.

“Якщо розглядати ТОП-5 боржників за показником відношення державного боргу до ВВП, то на першому місці перебуває Японія, в якої – 239%. Але в Японії лише 10% боргу номіновано в іноземній валюті, а в Україні – 70%. І це теж серйозний критерій ризику. Україна займає перше місце в світі по відношенню боргу в іноземній валюті до ВВП – 126%. Саме з цієї причини  багато аналітичних сайтів розміщують Україну на перших рядках за ризикованістю”, – розповіла Тетяна Унковська.

На думку доктора економічних наук Андрія Ілларіонова, Україні потрібно перейти до політики скорочення витрат бюджету у процентному відношенні  до ВВП (успішний приклад реалізації такої політики – Китай) та знизити податкове навантаження.  Керуючий партнер “Capital Times” Ерік Найман вважає, що Україна повинна витрачати кошти, які запозичила, лише на ефективні цілі.

За результатами конференції Експертно-аналітичний центр «Оптіма» спільно зі спікерами підготують звернення до уряду України з пропозиціями щодо створення Стратегії управління державним боргом України.